15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав і 27‑ма річниця виведення військ з Афганістану. Цієї війни ніхто не обирав, але ті, хто на ній був, заслуговують на нашу повагу і шану. Згадуємо тих, хто був приречений служити саме там , де смерть сіяла своє насіння у кам’яний грунт афганських гір.

Сьогодні ‑ це день Пам’яті, Радості та Скорботи. Пам’яті про ті роки, коли була поставлена крапка у тій кровопролитній війні. День радості для тих, хто живим повернувся додому. День скорботи за тими, хто віддав своє життя заради миру і стабільності у світі.

Цього року зустріч з воїнами – афганцями також відбулась у Червономаяцькій ЗОШ І – ІІІ ступенів.  15 лютого в нашій школі відбулася загальношкільна лінійка – реквієм «Відлуння афганських гір» за участі воїнів-інтернаціоналістів, які проживають на території села, а саме, Дрик Валерій Степанович, Ролік Віктор Олексійович та Цубенко Валерій Іванович. Вже вкотре спробували  розібратися, чи є паралелі між неоголошеною війною в Афганістані та неоголошеною війною на сході України, чому  настільки важливим є  кожен день, який  захисники змогли протриматися?  Про  героїчну стійкість наших солдат.   Про мужність і відвагу крізь покоління, і про те, наскільки актуальним є військово-патріотичне виховання.

Найбільш у народну пам’ять врізається саме неоголошена війна. Вона чорним смерчем проноситься над просторами України, зачіпаючи  переважно прості родини, які віддають своїх, часто єдиних, синів до армії, не відаючи, через яке пекло їм доведеться пройти.

     Згадували (з розповідей безпосередніх очевидців війни -  воїнів-інтернаціоналістів) солдат, які гинули і гинуть сьогодні виконуючи свій святий обов’язок.

         Хвилиною мовчання вшанували тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя.

У дитячих серцях надовго залишиться розповідь про такі поняття як військовий обов’язок та честь. А подвиг воїнів – інтернаціоналістів ще довго буде слугувати прикладом для майбутніх поколінь. Я думаю, що після цієї зустрічі кожна дитина щось залишила у своєму серці.

     Нашим гостям і всім присутнім  побажали мирного неба над головою, здоров’я, щастя,  душевного спокою, злагоди, добробуту у великому домі, який зветься – Україною.  Бо Україна – понад усе!

Заступник директора з виховної роботи Є.Літнарович